Збираємось в багатоденний похід. Частина 2 – Таборування та привал

Ночівлю ми розглядали окремо, а от у цьому дописі сконцетруємося на частині відпочинку – привалах та таборуванні. Сидіти в наметі, особливо якщо він похідний, а не кемпінговий – заняття нудне. Конструкція похідного намету, як правило, призначена для того, щоб залізти в нього, виконати базові дії сидячи, максимум – поїсти в непогоду, прийняти горизонтальне положення і заснути. Часи 4-місних палаток, в яких можна було грати в карти, і які важили 5+ кілограмів, в Карпатах відходять. Тому час, який ви не проводите на нитці маршруту, а використовуєте для відпочинку на привалах та в таборі, так само потребує організації.

Ця стаття жодним чином не є якимось догматом, якого треба дотримуватися побуквенно, а всього лиш моє бачення стосовно певних пунктів спорядження для початківців. Це бачення може послужити опорною точкою, від якої ви вибудуєте власний список. Отож, буду класифікувати спорядження з огляду на критичність (обов’язкове, необов’язкове, на ваш розсуд) та “можливість зекономити” (взяти китайське замість такого ж китайського, але з фірмовою лейбою). Також, варто сказати, що ця стаття стосується нетривалих багатоденних походів (до 5 днів), щодо експедицій – читайте у фахівців з цього діла.

Ємність для води (майже обов’язкове, можна зекономити)

Як і у випадку з наметами, спорядження для приготування їжі прямує до зменшення ваги та підвищення рівня індивідуальності. Навіть коли ви йдете вчотирьох, включення до списку спорядження великого загального казанка робиться скоріше для душі, ніж з практичної точки зору, адже дві інтегровані системи, або пальники з літровими міні-казанками є легшими, практичнішими і простішими в експлуатації. Причому тут вода, запитаєте ви? Притому, що раніше до річки спускалися по воду з цим самим казанком, набираючи повну ємність. Зараз скоріше ходять з пластиковими пляшками з-під води, що теж не є дуже хорошим рішенням, враховуючи, що деколи приходиться виливати не до кінця випиту “оригінальну” мінералку. Тому складана поліетиленова ємність для води на 5 літрів для мене за останні роки стала невід’ємним атрибутом багатоденних походів. Важить вона практично нічого, коштує буквально пару доларів, зате дозволяє набрати води достатньо для двох людей щоб приготувати вечерю та сніданок в інтегрованій системі, випити кави та чаю, вмитися і почистити зуби, а також прополоскати посуд. Це особливо актуально коли ви піднімаєтеся кудись, де проблеми з водою, і за нею треба далеко спускатися (наприклад місце для ночівлі на відрозі Вухатого Каменя). 

Сірники/Запальничка (обов’язкове, можна зекономити)

Завжди. Бажано і те, і інше. Якими б любителями природи ви не були, ці речі мають бути у вас на аварійний випадок, коли вам треба буде зігрітися. Ну а загалом, по Карпатах достатньо місць для вогнища, а тому деколи буде приємно посидіти ввечері біля вогню. Думаю, очевидно варто сказати, що ці предмети мають бути в зіплоку, як і наступний пункт.

Сухий спирт (обов’язкове, можна зекономити)

Так, я знаю про те, що з берези можна настругати просоченої дьогтем тирси. Я знаю, як добре горить живиця, я знаю що трутовик чудово тліє і тримає жар. Але навіщо? Декілька десятків додаткових грам в рюкзаку – і ймовірність розпалювання ватри навіть в мокру холодну пору зростає майже до 100%. Я ношу з собою сухий спирт в компанії з запальничкою та сірниками відколи самостійно ходжу в гори. І ще ніколи у мене не виникало питання “а чи потрібне воно мені?”.

Рушник, мило, зубна щітка, паста, туалетний папір (обов’язкове, можна зекономити)

Все те, що позначається класичним совковим словом “мильно-рильне”. Десь потім ви почнете шукати міні-тюбики пасти, різати бруски мила та відрізати ручки зубним щіткам для слідування легкоходству. Але ця стаття все ще продовжує бути для початківців, тому напевно єдине, що я пораджу тут замінити із “домашнього” комплекту на щось туристичне – це взяти рушник із мікрофібри. Річ яка витре насухо будь-що, не матиме запаху, чудово переться, компактна у складеному вигляді та легка. Необов’язково брати розпіарені бренди, на аліекспресі купа ноунеймів продають ці вироби пристойної якості.

Прохання – не проводьте гігієнічні процедури прямо над потоком – не спльовуйте пасту в ріку, не мийте обличчя безпосередньо над водою. По-перше, поверхнево-активні речовини в гігієнічних засобах потрапляють безпосередньо у воду без фільтрації, по-друге, нижче вас за течією колеги-туристи можуть набирати воду. Будьте відповідальними.

Тент (необов’язкове, можна зекономити)

Тент в багатьох випадках є надлишковим, однак в походах, де передбачається дощова погода – це дуже хороший бонус. Коли надворі періщить дощ, тент дає вам можливість готувати, влаштовувати посиденьки і просто відпочивати, не застрягаючи в наметі. У випадку сонячної погоди, щодо доцільності тенту як окремої складової спорядження (а не заміни намету, як багато хто робить) є великі питання, адже це доволі суттєвий приріст у загальній вазі спорядження та місці в рюкзаку (мова йде про тенти розміру близько 3х3м, менші нормального укриття для декількох людей можуть не дати).

Сокира (необов’язкове, можна зекономити)

Я багато в цьому дописі згадую відголоски з минулого, але насправді сокира в багатьох випадках теж є надлишковою в поході. Знову ж таки, коли мова йшла про велике облаштування кемпінгового табору, із кріпленням під казанок, додатковими відтяжками наметів, заготівлею дров, тощо – це важливий аксесуар. Однак у випадку лінійного походу, коли ваша задача в місці ночівлі – поїсти і переночувати, можна обійтися без сокири, по-перше перебираючи те, чим ви палите вогнище, по-друге – використавши інші варіанти, про які буде трохи далі (а взагалі, нульовий варіант – не палити вогнище і використовувати газ для приготування їжі). Щодо економії – очевидно що спеціальні туристичні сокири є кращими, однак можна знайти на ринку і заточити звичайну маленьку сокирку, і вона буде служити вам достатньо довго.

Ланцюгова пилка (необов’язкове, можна зекономити)

Аксесуар, який став для мене чудовим замінником сокири. Легший в рази, компактніший, і дешевший. Мова, звичайно, не йде про ці “пили” з “наборів виживальщика” за два долари з аліекспресу, які є просто дротиком, легко рвуться і взагалі не мають жодного прикладного значення, бо те що вони ріжуть – можна переламати. Мова йде про пили, які виглядають як ланцюг бензопили (ну або велосипеда, однак з характерними різцями). По часу перерізання вони не поступаються часу перерубування сокирою, однак знову ж таки, з точки зору ваги, компактності та ціни цей варіант є хорошим, аби лишити сокиру вдома.

Сідачка, вона ж піддупник (майже обов’язкове, можна зекономити)

Аксесуар, який знімає питання “де би тут присісти”. Холодно, мокро, брудно – сідачка на привалі вирішує ці проблеми. Крім того, є багато інших варіантів застосування – наприклад роздування багаття, або затуляння пальника від вітру. Вартість сідачок низька, єдине, на що варто звертати увагу – якість фастекса і гумки, від цього буде залежати, скільки вона прослужить.

Ліхтарик налобний (обов’язкове, можна зекономити, однак треба бути обережним)

Налобний ліхтарик може знадобитися і при русі, однак при таборуванні він фактично невід’ємний – кінець дня, сідає сонце і треба освітлення. Ручний ліхтарик не надто хороший, оскільки хочеться ритися в рюкзаку обома руками, і витягувати спальник із чохла. Корпус живлення та інші параметри не є важливим, що дійсно вартує уваги – це діод і його якість. Тому замінити дорогі брендовані ліхтарики товарами з аліекспресу можна, однак найдешевші варіанти можуть виявитися дуже поганими і підвести вас.

Москітні сітки (необов’язкове, можна зекономити)

За один долар я отримав спокій щодо комах, які гризуть обличчя, коли інші частини тіла закриті. Оскільки комарі і мошка мене обожнюють, москітна сітка під панамку стала дуже важливим аксесуаром для мене, особливо коли присідаєш на привалі та знаходишся в статиці. Та і подорожуючі Карпатами останні роки могли побачити наскільки зросла кількість мошки та тривалість сезону, в який вона є активною. Можливо для вас це не застосовне, але мені дуже допомогло 🙂

Сміттєві пакети (обов’язкове)

Закопувати сміття або палити його – вже давно моветон. Просто залишати його посеред лісу – підстава для того, аби дати такому “туристу” по морді. Тому забирайте сміття з собою. А для цього потрібен сміттєвий пакет. Однак це не єдина його функція. Сміттєвий пакет має таке ж універсальне застосування як і туалетний папір, який і салфетка, і рушник. У сміттєвий пакет можна поставити мокрі і брудні речі. У нього можна поставити гриби, які ви знайшли в лісі. Зрештою, в зливу, якщо навіть рейнкавер не рятує, а гермомішка нема, можна врятувати деякі речі, поклавши їх у сміттєвий пакет. Важить мало, застосувань достатньо.