Гірськолижний курорт Буковель підходить не тільки для того, щоб стояти в чергах, пробках та користатися благами цивілізації. Розташування Буковеля дозволяє з легкістю піднятися на велику кількість довколишніх хребтів і вже через декілька кілометрів забути про натовпи туристів. Особливо гарно для цього підходить осінній сезон – літні “відпочиваючі” уже роз’їхалися, а снігу для зимових ще немає. Саме в такий час ми піднімалися на полонину Довга.
Тип маршруту: Кільцевий
Довжина маршруту: 10.8 км
Маркування: на спуску з Довгої до перевалу Столи - червоне, на решті маршруту - немає
Перепад висот: 450 м
Нитка маршруту:
Ми запаркувалися за озером Молодості і звернули на схил, яким веде підйомник №11. Підйом доволі крутий, стежка доволі непримітна, і скоріше виражаєтиься у стані “трава втоптана трохи більше ніж в інших місцях”. Пропотівши на підйомі, який в верхній своїй частині вже навіть дещо “ригатєльний”, доходимо до ресторану “Фільварок”, звідки відкриваються перші пейзажі на Довбушанку та масив Синяка.
Звідси піднімаємося вгору спуском 12А до найвищої точки полонини Довга, висота якої складає 1371 метр. Тут (нарешті!) можна рушити вздовж полонини, не озираючись назад, на цивілізацію. Дивне відчуття не покидає – всього лиш три кілометри відділяє людний центр популярного курорту від абсолютно безлюдної полонини, де тишу не тривожить жодна техніка чи автомобіль.
Рух продовжується полониною Довга і лісовий схил зі сторони Буковеля змінюється полониною, що відкриває вид на масив Синяка, Хом’яка та Малого Горгану. А до Довбушанки тут взагалі наче рукою подати. Рухаємося далі і через два з лишнім кілометри звертаємо вниз до перевалу Столи. Моя рекомендація в мокру погоду – пройти до передвершини другої вершинки полонини Довга та спуститися звідти, повернувши під прямим кутом вправо. OsmAnd веде дорогою, що “зрізає” кут, заходячи в ліс, але вона дуже болотиста і рухатися по ній не надто приємно.
Із виходом на червоне маркування починається доволі різкий спуск вниз до перевалу. Тим не менше, стан дороги, як на такий схил, дуже пристойний і хороший для руху пішохідних туристів, хоча сліди квадроциклів видно дуже чітко. Стежка виположується і виводить нас на те, що залишилося від перевалу Столи після прокладання дороги на Буковель. Спуск до дороги представляє собою різкий обрив, по якому слід спускатися, зачіпаючись за ожинники, завали викорчуваних пнів та інші сліди відповідального природокористування. І це все за декілька метрів від території природного заповідника Горгани, вхід куди, нагадаю, для пересічних туристів заборонений. Слід буде пильно спостерігати за тим, що буде відбуватися в цих місцях після того як дорогу відкриють. Рух далі проходить дорогою вправо і веде до самої парковки. Попри дорожні роботи, дорога прохідна і болото хоч є, але обійти його реально.
Підсумовуючи, скажу, що прогулянка на полонину Довга – ідеальний спосіб зловити круті пейзажі, особливо при відсутності людей у повний “несезон”, яким є осінні місяці. Цю красу потрібно ловити зараз, допоки її не поглинула жага людей до комфорту, грошей та інших подібних речей.