Нитка маршруту Заросляк – Несамовите – Туркул – Данциж – Пожижевська дає можливість пройти значний відрізок Чорногірського хребта, піднявшись на три вершини та включає великі можливості для варіативності – радіалку на Шпиці або Ребра, продовження маршруту на Брескул та Говерлу перед спуском в Заросляк. Однак даний варіант нитки хороший тим, що є доволі коротким, видовищним та оминає надто людні місця.
Тип маршруту: Кільцевий
Довжина маршруту: 14.2 км
Маркування: жовте (Заросляк-Несамовите), червоне (Несамовите - Пожижевська), відсутнє (Пожижевська-розвилка під Пожижевською)
Перепад висот: 650 м
Нитка маршруту:
Маршрут із Заросляка до озера Несамовите описаний у дописі про підйом на Ребра та Гутин Томнатик із Заросляка, тому опис розпочнемо саме із озера Несамовите. Від озера треба піднятися на перемичку під Туркулом, звідки починається доволі крутий та скелястий, але короткий підйом на вершину Туркула. Позаду, при цьому відкриваються чудові краєвиди цирку на схилі передвершини Ребер. В комбінації зі сніжниками в другій половині весни складається враження альпійських пейзажів. На вершині Туркула висотою 1933 метри відкривається пейзаж на Чорногірський хребет, Мармароси, а також на румунські вершини Фаркеу і Міхайлекул.
Далі рух відбувається по хребту. Слід сказати, що кожну з вершин можна траверсувати, тому якщо ви вже були на котрійсь із них і хочете зекономити час – це можна зробити. Після передвершини Туркула спуск та короткий підйом виводить нас на вершину Данцижа висотою 1855 метрів. До речі, варто сказати, що мені прохід даної нитки в описаному порядку подобається більше, ніж у зворотньому – після підйому на Туркул ви завжди більше спускаєтесь, ніж піднімаєтеся, оскільки кожна наступна вершина є нижчою за попередню. Хоча, підйоми і спуски на даних ділянках дійсно “дитячі”. Вершина Данцижа позначена стовпчиком із жовтою табличкою.
Улоговина між Данцижем та Пожижевською дещо глибша і відчутніша ногам, ніж перехід між Туркулом і Данцижем, однак, знову ж таки, нічого складного. Вершина Пожижевської позначена тільки старим прикордонним стовпчиком. Тут перед вами стоїть вибір – або спускатися вправо вниз до метеостанції “Пожижевська”, або рухатися хребтом далі, піднімаючись на Брескул та Говерлу. Другий варіант набагато енергозатратніший – підйом на обидві вершини з цього боку доволі крутий. Наш же маршрут спускається вниз.
Спуск попри метеорологічну станцію виводить нас до оглядової вишки на нитці маршруту від Несамовитого до Заросляка. Звідси перехід до турбази Заросляк проходить вже знайомим маршрутом.
Підсумовуючи, треба сказати що дана нитка маршруту має переваги порівняно з “банальними” радіалками на Несамовите та Говерлу, оскільки проходить неважкою ділянкою через три вершини, де людей на порядок менше, ніж на Несамовитому чи Говерлі, обходить ці людні місця, та дає можливість спрощувати подорож траверсами вершин, при цьому рухаючись найвищим хребтом України.