Даний кільцевий маршрут гарно підходить для тих, хто хоче пройти значну частину Чорногірського хребта, при цьому відвідати як популярні місця, так і локації, віддалені від натовпу. Він може бути пройдений за один день (при хорошій поході та довгому світловому дні), але доцільно розділити його на дві легкі частини з проміжною ночівлею на Несамовитому. Гора Шпиці – перлина цього походу, хоча інші місця теж варті уваги.
Тип маршруту: Кільцевий
Довжина маршруту: 20.4
Маркування: червоне (Говерла - під Ребрами), зелене (Шпиці - розвилка під Маришевською), немає (на решті маршруту)
Перепад висот: 930 м
Нитка маршруту:
Місце ночівлі: біля озера Несамовите
Ситуація з водою в місці ночівлі: біля озера є джерело з чистою питною водою, яке не пересихає
Ситуація з дровами на місці ночівлі: дров на місці ночівлі немає, приготування їжі тільки на газовому пальнику
Стартуємо від туристичної бази Заросляк та рухаємось до старту маршрутів на Говерлу. Звичайно, на Говерлу можна піднятися популярними синім та зеленим маршрутом, але ми цього разу обрали неординарний – через Прутецькі, вони ж Говерлянські водоспади.
Для цього проходимо керуємося OSMAnd, проходячи спочатку близько 600 метрів зеленим маршрутом, потім ще близько 150 метрів синім, після чого звертаємо вліво вниз – до потоку. Далі стежка доволі чітка (і дуже зручна та нерозбита порівняно із говерлянськими маршрутами).
За 1.8 км від Заросляка ми опиняємося в точці, звідки видніється Говерлянський водоспад. При бажанні, можна, керуючись тим же OSMAnd, підійти ближче до каскаду. Стежка ж веде трохи лівіше і скоро виводить нас у цирк між Говерлою та Брескулом.
Якщо у вас немає жодного бажання відвідувати людну Говерлу, ви можете пропустити цей пункт на маршруті, піднявшись у сідловину між Говерлою та Брескулом.
Для тих, хто все-таки хоче піднятися на найвищу вершину України, потрібно піти стежкою дещо вправо, після чого вона починає різко набирати висоту (підйом сягає 60%), а в районі плеча Говерли виводить на синій маршрут, яким можна завершити підйом на вершину.
Вершина Говерли – це кругова панорама на всі Українські Карпати. Оточують нашу точку огляду з різних сторін Петрос, Кукул, Козьмеська, Свидовець, Кострич та звичайно ж, вершини, що лежать на нитці нашого подальшого маршруту. Ми рухаємося на південний схід, в сторону Брескула – вершини, що замикає список 10 найвищих вершин України з висотою 1911 метрів.
Скид висоти з Говерли в бік Брескула доволі різкий, однак підніматися на Брескул доволі легко, набір висоти від сідла до вершини – менше ніж 100 метрів. Вершина Брескула дає нам зрозуміти, що різкий спуск окупляється чудовим краєвидом крутого схилу Говерли, який стримить дуже близько. В протилежну сторону пейзаж обнадійливий – пологі схили Пожижевської, Данцижа, передвершини та вершини Туркула обіцяють не надто складний шлях
Подальший рух ставить перед вами вибір – рухатися через кожну наступну вершину, або траверсувати їх. Кожна наступна вершина буде міняти пейзаж рівно на один горбик по одну або іншу сторону, однак кожна з вершин по-своєму цікава, тому як мінімум один раз кожну з них варто відвідати. Якщо ж обрати траверс, то можна дещо зекономити час, хоча на передвершину Туркула так чи інакше доведеться піднятися, її не оминути =) Детально прочитати опис цих вершин можна у дописі про маршрут через Несамовите, Туркул, Данциж та Пожежевську.
Вздовж маршруту є декілька місць для ночівлі під декілька наметів та джерела води, однак найочевиднішим місцем ночівлі є озеро Несамовите, яке знаходиться рівно посередині нитки маршруту. Також, до Несамовитого можна організувати підхід або спуск, якщо ви хочете спростити маршрут та пройти тільки фрагмент нитки, поданої у цьому дописі. Підхід до Несамовитого із Заросляка подано у цьому дописі.
Далі маршрут продовжується до передвершини Ребер (Під Ребрами), де ми звертаємо на зелений маршрут. Ми починаємо рухатися відрогом хребта, який вужчає і виводить нас до місця, яке прославило вершину Шпиць (хоча до вершини ще приблизно кілометр) – гострі кам’яні виступи. Довкола ж відкривається панорама Чорногірського хребта, оскільки ми відходимо в бік від основного масиву Чорногори.
Подальша дорога пролягає зеленим маршрутом, однак за 250 метрів від вершини стежка починає брати вліво, північніше, а сама вершина залишається справа. Для того, щоб піднятися на вершину, можна скористатися менш помітними стежкаками, або просто зорієнтуватися по OSM коли стежка буде йти по дотичній до вершини і, залишивши рюкзаки внизу, зрізати 100 з лишнім метрів по схилу, який є дуже пологим. Сама вершина не настільки цікава в плані рельєфу як те, що ви бачили поблизу, однак звідси відкривається шикарна панорама Чорногірського хребта.
Спуск зі Шпиць веде вниз, проходячи перемичку, що веде до гори Гомул, після чого починає різко скидати висоту. В комбінації з рельєфом та вузькою стежкою в жерепі, ця ділянка є доволі неприємною та затяжною. Однак, ближче до вершини Велика Маришевська стежка виположується, виводячи нас на невелику полянку. Тут ми покидаємо зелену нитку машруту і немаркованою, але доволі втоптаною рівною стежкою рухаємося вниз аж до полонинки перед вершиною Мала Маришевська. Стежка в декількох місцях трохи заболочена, однак ці місця можна обійти. Біля Малої Маришевської ловимо останні кадри Гомула та Шпицьв цьому поході, а стежка починає кам’янистим схилом скидати вниз, наприкілнці виводячи нас до дороги на заросляк в районі однієї із альтанок. До заросляка звідси – близько двох кілометрів ходу дорогою.
Гора Шпиці – це одне з найнезвичніших та наймальовничіших місць в Українських Карпатах. Даний варіант походу пропонує вам пізнати красу Чорногірського хребта, пройшовши 3 із 10 найвищих вершин України та відвідавши такі чудові локації як скельні останці Шпиць та Говерлянські водоспади. Чудовий маршрут, інтенсивний, якщо проходити його за день, та релаксуючий – якщо за два.