Гора Вавторова – це своєрідна частина “рамки” воріт у Східні Горгани, що зустрічає мандрівників, коли вони їдуть з Надвірної у напрямку Яремче. На гору Вавторова висотою в 1059 метрів є декілька маршрутів. Ми вибрали найкоротший, і, напевно найважчий серед усіх можливих. Тим не менше, він доволі цікавий та досвідом цієї подорожі хочеться поділитися.
Тип маршруту: Радіальний
Довжина маршруту: 9.6 км (в обидві сторони)
Маркування: немає
Перепад висот: 440 м
Нитка маршруту:
Що пішло не так? Дорога від повороту вгору - трелювальна, у мокру погоду перетвориться в болотяне місиво. З моменту, коли трелювальна дорога відходить вліво, а вам треба рухатися прямо вздовж високовольтної лінії, дорога стара, заросла ожинниками. Також є пара вітровалів
Подорож починається проїздом села Любіжня, яке примикає до Делятина з правої сторони (якщо рухатися в напрямку Яремче). Село дуже живописне, оточене горами, а долина струмка Любіжня формує красиві обриви та осипи. Перша частина дороги доволі хороша та асфальтована. Далі ж рух відбувається грунтовкою – не найгіршою, але і не найкращою. В одному місці вже на під’їзді до місця, де ми залишили машину є доволі поганенький місточок, але він проїзний. Наступний же місток став для нас перешкодою, яку долати не хотілося (зліва від містка був переїзд вбрід, однак колії в ньому теж відбили бажання їхати туди, тим паче, що до вершини Вавторової залишилося менше ніж 5 км. Через 600 метрів варто звернути вліво до річки та відвідати водоспад Любіжнянський Гук.
Після відвідин водоспаду наступні два кілометри маршрут проходить непримітною грунтовою дорогою, доходячи до пункту лісозаготівлі з будкою.
Тут повертаємо вліво та рухаємося трелювальною дорогою вгору вздовж лінії електропередач. Дорога доволі крута, однак в суху погоду не є надто болотистою, тому рух по ній першу половину шляху нескладний.
Далі дорога звертає вліво, ми ж продовжуємо рух вгору вздовж ЛЕП старішою грунтовкою. Через пару сотень метрів дорогу перемежують завали, пройти які майже неможливо, тому слід обійти їх справа. Стежка в верхній частині ледь помітна і часто перемежується з ожинниками.
Під самою вершиною стежка виводить нас на вкатану грунтовку, що йде зі сторони г. Підсмерічок. Нею слід пройти вліво пару сотень метрів.
Вершина представляє собою полонину з багатьма об’єктами інфраструктури – лініями електропередач, трансформаторами, нафтовою “качалкою”. Тим не менше, з неї відкривається красивий вид в бік Яремче на довколишні гори.
Загалом, вершина цікава, тиха та безлюдна, і прекрасно підходить, якщо ви хочете знайти місце, куди можна піднятися та перепочити, спостерігаючи за навколишньою природою. Однак, якщо ви не любитель “веселощів” із завалами та ожинниками, варто вибрати інший маршрут на гору Вавторова – наприклад, із центру села Любіжня. Цей же підійде любителям відчути весь спектр карпатських емоцій на дуже короткій відстані.
