Гора Гургулат – це один з найкращих способів познайомитися з усіма гранями дикої частини Горган. Вершина висотою 1442 метри темним силуетом височіє праворуч від ланцюжка вершин хребта Аршиця, коли ви глянете на силуети гір з передкарпатської рівнини – дорогою через Калуш, Брошнів, Долину.
Сама вершина дає можливість спробувати все від Горган, що знаходяться на протилежному полюсі від цивілізованого та дещо попсового Яремче – заболочені розриті лісові дороги, сліди вирубок, круті підйоми, передвершинні полонинки з чудовими краєвидами, та, зрештою кам’янисті схили основної вершини.
Тип маршруту: радіальний
Довжина маршруту: 8.2 км в дві сторони
Маркування: зелене
Перепад висот: 750 м
Нитка маршруту:
Маршрут розпочинається із села Мислівка, а саме із частини села, що йменується Леопольдсдорф, за іменем німецького поселення на цій території. Щоб потрапити до точки старту, потрібно на самому початку Мислівки звернути з основної дороги що веде з Долини на Міжгір’я, ліворуч, та ще близько кілометра рухатися до розвилки. Тут стартує декілька горганських маршрутів – жовтий – на Горган Ілемський через вершину Пустошак, синій – на полонину Мшана та далі на Яйко Ілемське, та зелений – на Горган. Останній маршрут, на який нам і потрібно, йде по дорозі вправо. Сюди можна і варто проїхати ще 300 метрів, залишивши автомобіль біля початку підйому до маєтку “12 місяців”. Звідси вирушаємо в пішу подорож, до вершини – трохи більше чотирьох кілометрів.
Грунтова дорога буквально півкілометра веде нас попри подвір’я та садиби, після чого пірнає у ліс, починаючи доволі різко набирати висоту. Доволі хороша грунтова дорога тут чергується із болотистими ділянками. Після різкого набору висоти, підйом стає дещо пологіший і дорога перетворюється на стежку, заводячи нас у листяний молодняк на місці вирубки десь за півтори кілометри від точки старту. Раніше тут була доволі нечітка стежка, однак зараз доволі легко зорієнтуватися та молодняком вийти на колишню трелювальну дорогу. Тут відкриваються перші пейзажі, хоч і завдячуємо ми в цьому вирубаному лісу. Перед нами відкриваються схили Пустошака та Яйка, а також долина Свічі.
Тут нас чекає різкий підйом, який крутою стежкою навскоси виводить нас на гребінь масиву Гургулата. Ліс розріджується і за три кілометри від точки старту ми виходимо на передвершину висотою 1309 метрів, яка є невеликою полониною, у верхній частині якої відкриваються чудові краєвиди Горган. Тут є два варіанти – піти маркованим маршрутом, здійснивши траверс вершини по райсштоку та зайшовши із південно-західної сторони, або продовжити напрям стежки, що йшла досі, і піти на вершину “в лоб”. Рухатися в лоб по відстані недовго – близько 400 метрів, порівняно з кілометром обхідного шляху. Заодно є шанс насолодитися чудовим горганським лісом.
Ближче до вершини ліс рідшає і нам відкривається поляна, яка і є вершиною. Тут хороше місце для ночівлі, захищене від вітру, однак воду прийдеться нести аж знизу. Однак справжня родзинка вершини криється у продовгуватій поляні, що тягнеться від вершини в напрямку південного заходу – спустившись дещо нижче, вам відкриється прекрасний вид на гірські хребти Закарпаття.
Звідси можна спуститися стежкою дещо нижче та вийти ліворуч на райсшток, який обведе вас схилом вершини до полонини, з якої ви почали фінальний підйом. Важливо не пропустити цей поворот, тому що захопившись, можна зійти грунтовкою донизу на іншій стороні гори за десять кілометрів від точки старту.
Загалом, Гургулат прекрасний для того, щоб спробувати себе в Горганах, в тому числі навесні та восени, а простота добирання робить його чудовим варіантом для походу вихідного дня.