Хребет Карматура (Кормитура) – мальовничий гірський масив, покритий буковим лісом, що знаходиться біля сіл Шешори та Прокурава. Гребінь хребта вінчає Мертве озеро, хороших фотографій якого я так і не знайшов в інтернеті, а тому – в дорогу =)
Тип маршруту: Радіальний
Довжина маршруту: 6.4 км (в дві сторони)
Маркування: зелене
Перепад висот: 360 м
Нитка маршруту:
Стартуємо ми , виїхавши за Шешори та в’їхавши в Прокураву, де вправо відходить дорога до Печери Довбуша, яка переходить через річку Пістинька по новому мосту. Звідси, зеленим маркуванням стартуємо вгору. Перші метри підйому заводять нас в ліс і є доволі крутими, оскільки піднімаються стрімким берегом долини Пістиньки, однак вже через пару сотень метрів стежка виположується , ведучи нас до полонини Росохата. Полонина знаходиться за кілометр з лишнім від початку маршруту і звідси відкриваються прекрасні види на довколишні гори, а саме хребти Брусний, Сокільський і Хом’яцький. Також, на полонині знаходиться колиба. Продовжуємо рух стежкою, піднімаючись в верхню частину полонини, і проходячи через невелику заліснену ділянку, виходимо на другу полонину.
Стежка після цієї полонини фактично обривається, однак дороговкази та маркування дають зрозуміти, що далі потрібно рухатися вгору. З цього моменту, ні OSM, ні Google Maps не показують маршруту, однак він помітний завдяки маркуванню. Рельєф на даному відрізку місцями складний – волога глина під листям не надто тримає вас на підйомі, тому треба бути обережним. Стежка скоріше відсутня ніж присутня (станом на січень 2021 р.), заросла підліском, однак маркування, хоч і розташоване далеко один від одного, все ж показує напрям руху.
З моменту виходу на хребет стає легше – хребтова стежка доволі чітка і без проблем веде нас то правим, то лівим схилом хребта, розкриваючи всі принади букового лісу.
Через близько 600 метрів руху по хребту, виходимо врешті до Мертвого озера. Що сказати… Можливо, в повноводні сезони воно дійсно має красивий вигляд. Ми ж потрапили сюди у безсніжну зиму після сухої осені, тому нас зустріли фрагменти калюж поміж заростей верби. І тільки піднятий дрон Андрія показав, що ці калюжки довкола формують таки цілісну картину.
Як пишуть деякі сайти, дорогою можна продовжити рух по хребту і спуститися до центру Прокурави, однак ми вирішили повертатися тим же шляхом. Спуск до Росохатої, відпочинок на полонині – і вниз. Загалом, цікавий маршрут, і, думаю, коли його проріжуть повністю, це буде одним із прекрасних варіантів провести вихідні, зайнявши сім’ю активним відпочинком.