Хребет Хоминський – один із мальовничих покутських хребтів, що оточують місто Косів. Маршрут на цей хребет дає змогу ознайомитися з мальовничими буковими лісами, віддаленими присілками та просторими полонинами.
Тип маршруту: Комбінований
Довжина маршруту: 11 км
Маркування: від Косова до траверсу г. Михалків - зелене, з ур. Левади до Косова - синє, на решті маршруту - відсутнє
Перепад висот: 400 м
Нитка маршруту:
Маршрут починається з повороту на вулицю Підгірська із вулиці Дружби (об’їзної дороги Косова, що веде на Соколівку та далі до Буковецького перевалу). Якщо ви подорожуєте автомобілем, варто залишити його поруч із останніми будинками на цій вулиці, оскільки далі є дуже понищений дощами та джипами фрагмент дороги.
Починаємо рухатися вгору і вже через 800 м від дороги з грунтовки, по якій ми рухаємося, вправо відходить невелика лісова дорога. Тут ви можете спуститися бездоріжжям донизу, в долину струмка, де знаходяться невеличкі, але доволі мальовничі Таємничі водоспади.
Щоправда, краще відвідувати їх у міжсезоння, оскільки влітку струмок, що формує водоспади, є доволі слабким. Повернутися на дорогу можна тим же шляхом.
Рухаємося дорогою далі, дотримуючись зеленого маркування, і, перетнувши річку за півтора кілометри від початку маршруту, починаємо різкий набір висоти дорогою вгору схилом гори Михалків. Доходимо до гірськолижного підйомника і продовжуємо рух вгору, дорогою, що відходить трохи правіше від підйомника. У верхній частині полонини у нас відкривається чудовий вид на Косів.
Пройшовши пікову точку підйому за 2.5 км від старту маршруту, спускаємося вниз до долини струмка і врешті виходимо до перетину з жовтим маркуванням, що спускається в село Город. Звідси рух продовжуємо не на гору Михалків (зелене маркування), а вже немаркованою дорогою вниз до присілку під горою Михалків. Після недовгого стрімкого спуску повертаємо на південь і плавним підйомом вгору рухаємося дорогою вздовж присілку. Праворуч від нас з’являється заліснений пагорб, який є схилом Хоминського хребта. Доходимо до великого роздоріжжя, де починається спуск в урочище Левади (через 3.5 км від початку), і рухаємося звідси вгору, до лісу, який ми бачили. Пройшовши невеликий підйом лісом, через 4 км від початку маршруту виходимо в присілок Зілювата.
Рухаємося присілком вздовж дороги в бік полонини Золювате поле, яка височіє над присілком. Верхня частина схилу, на якому знаходиться полонина, заросла лісом. Це і є найвища точка хребта Хоминський, гора Менчул, висотою 873 метри.
Якщо ви хочете потрапити на найвищу точку хребта, вийдіть в найвищу точку дороги, і перед тим, як вона починає спускатися, поверніть вправо, зайшовши в ліс. Тут прийдеться поборотися з зарослями ожини, кам’яними завалами та вітровалом, але врешті, ви виходите на гребінь і рухаєтеся ним у зворотньому напрямку від руху дороги. Пройшовши пару сотень метрів, ви помітите, що далі в будь-яку сторону – тільки спуск. Ви – на непримітній лісовій вершині хребта Хоминський.
Звідси можна (через ті ж зарослі ожини) спуститися на полонину Золювате поле, з верхньої точки якої відкриваються чудові краєвиди.
Спуск здійснюємо тим же шляхом, повертаємося до великого роздоріжжя. Тут повертаємо вправо, до урочища Левади. Дорога робить доволі різкий спуск, і після Левад, виводить нас на синє маркування, яке мальовничим буковим лісом виводить нас недалеко від таємничих водоспадів. Завершуємо маршрут у тій же точці, звідки починали.