Одноденні походи Походи

На гору Лускавець з Букового

Вершинка Лускавець, що є відрогом хребта Чортки – це одна з тих місцин, яку можна назвати “воротами в Карпати” – близька для добирання, неважка для підйому та доволі приємна з точки зору краєвидів. Село Букове, звідки стартує маршрут, славиться в першу чергу Бухтівецьким та Крапельковим водоспадом, однак якщо не боїтеся сходити з дороги, можна відвідати доволі таки красивий та дикий водоспад Дзвінка. Ми розглянемо обидва варіанти.

Краєвид з гори Лускавець

Тип маршруту: Радіальний (по "карпатському автобану"), радіально-кільцевий (через водоспад Дзвінка)

Довжина маршруту: 8.2 (радіальний варіант), 10.2 (через водоспад Дзвінка)

Маркування: немає

Перепад висот: 380 метрів

Нитка маршруту:

Отож перший, без заходу на водоспад – це під’їзд в майже в центр села Букове, де недалеко від джерела по праву сторону дороги, вправо відгалужується широка грунтова дорога, що веде вгору, яку я вже встиг охрестити “Карпатським автобаном” у пості про похід на гору Бзинковачка. Ця дорога виведе вас на саму вершину Лускавця, яка знаходиться від цього місця за 4.1 км.

Варіант номер два передбачає те, що ви залишите машину нижче (що загалом трохи краще для доїзду автомобілем, оскільки ви пропустите як мінімум один підйомчик з дуже поганою дорогою), біля невеликого майданчика під лісозаготівлю. Звідси дорогою (трохи гіршою ніж в попередньому варіанті) слід підніматися вгору вздовж потоку, орієнтуючись скоріше по топозйомці (раніше стежка сюди була на OSM, але зараз вона чомусь пропала). В певний момент з дороги потрібно просто звалитися вліво до потоку, де шумить водоспад. Спуск доволі крутий і треба чіплятися за дерева, а потім дертися вгору, однак водоспадик атмосферний і вартує того.

Водоспад Дзвінка. Вид зверху.

Після виходу на дорогу є ще можливість деякий час рухатися нею, однак не тіште себе ілюзіями – нею ви нікуди не вийдете, і при будь-якій можливості потрібно шукати стежку вправо, до “автобану”. Відслідкувати підхідні дороги від Дзвінки до “автобану” можна за супутниковими знімками, фактично можна підійти за пару десятків метрів, а далі просто перейти лісом. Підйом по “автобану” не надто цікавий, однак є теж цікаві місця, наприклад характерний вигин в ущелині струмка за півтора кілометри від вершини. Дорога очевидна і зрозуміла, єдине відгалуження яке від неї відходить – це відгалуження праворуч, що обходить хребет Чортки.

Один з вигинів дороги
Струмок, що сходить до місця вигину

Дорога з лісу виводить на схил полонини Філяна, де можна дорогою зробити невеликий вигин та вийти на вершину, або піднятися “в лоб” не найкрутішим підйомом. Вершина Лускавець, що є найвищою точкою полонини, має висоту 1032 метри. З неї відкривається вид на долину Бистриці Надвірнянської та довколишні хребти. Спуск можна здійнити тією ж дорогою.

Гора Лускавець – хороший варіант походу вихідного дня з можливістю попутно відвідати як відомі Бухтівецький та Крапельковий водоспади, так і маловідомий водоспад Дзвінка.