Гора Попіван (Піп Іван) Чорногірський – третя за висотою вершина Українських Карпат. Маршрут із села Дземброня – це класичний маршрут підйому на цю вершину, який, крім того, доповнюється двома не менш чудовими вершинами – Смотрич та Вухатий Камінь. Це чудова можливість пізнати південний фрагмент Чорногірського хребта.
Тип маршруту: Радіальний з елементами кільцевого
Довжина маршруту: 20 км
Маркування: синє (з Дземброні до Вухатого каменя та з сідла між Вухатим каменем і Смотричем до Дземброні), жовте (з перемички до сідла між Вухатим Каменем і Смотричем), червоне (з перемички до вершини Попа), відсутнє (між скелею Вухатого Каменя і перевалом)
Перепад висот: 1300 м
Нитка маршруту:
Місце ночівлі: схил гори Вухатий камінь
Ситуація з водою в місці ночівлі: воду слід нести з потоку, що знаходиться за 400 м до місця ночівлі.
Ситуація з дровами на місці ночівлі: Дров немає, потрібен пальник
Увага! Даний маршрут є доволі складним для проходження його за один день. Цю опцію варто розглядати тільки досвідченим туристам. Високогір’я Карпат з такими кілометражами і перепадами висот за день – це не жарти.
Увага! Станом на літо 2023 року межі прикордонної зони, для якої потрібен дозвіл на в’їзд, розширено, в’їзд до села Дземброня обмежено. Потрібно заздалегідь повідомляти прикордонників та мати при собі документи, що посвідчують особу!
Маршрут розпочинається від автостанції Верхня Дземброня. Грунтовою дорогою маршрут прямує до полонини Смотрич, де знаходиться притулок та сироварня. Від автостанції до притулку трохи менше ніж 3 км. Хоча підйом і йде дорогою, однак місцями градієнт доволі крутий. Дорогою ми бачимо краєвиди, які відкриваються на полонину Смотрич, вершину Смотрича, а також гору Микулєска, що височіє ліворуч.
За сироварнею синє маркування розділяється на дві гілки. Одна веде вгору до Смотрича, інша – забирає вправо і веде на Вухатий Камінь. Обираємо легший шлях та йдемо праворуч.
Дорога, після переходу невеличкими полонинами пірнає в смерековий ліс і починає набирати висоту доволі плавним підйомом. Місцями стежка доволі знищена інтенсивним рухом туристів, але загалом хороша. За два кілометри до полонини ми перетинаємо потужний струмок.
Тут, зліва від нас зі скель спадають Дзембронські водоспади – одні із найвисокогірніших в Україні (разом з Говерлянським).
Рухаємося стежкою далі і за 300 метрів доходимо до чергового струмка. Тут варто запастися водою, оскільки, якщо ви вирішили ночувати перед Вухатим Каменем, далі води не буде. Зрештою, до Вухатого Каменя ви зустрінете тільки одне місце для ночівлі – біля локальної вершинки висотою 1596 метрів, від якої починається гребінь Вухатого Каменя, що завершується вершиною. Від крайнього струмка сюди – 400 метрів не надто важкого підйому.
З місця ночівлі відкривається чудовий вигляд на скелі Вухатого Каменя і та Смотрич, а також на схили гори Менчул, що має висоту 1998 метрів, що знаходиться на основному пасмі Чорногірського хребта.
З цього місця рушаємо вгору дорогою, що петляє між скелястих виступів. Позаду нас відкривається чудовий вид на гору Менчул.
У верхній частині стежка проходить скелястими виступами та доводить до найвищої скелі Вухатого Каменя. Це ще не вершина, однак звідси нам відкривається перший чудовий вид на вершину Попіван Чорногірський та обсерваторію на ній. Звідси можна плавним підйомом довжиною 300 метрів зійти на вершину Вухатого Каменя висотою 1864 метри.
З вершини є три шляхи , якими можна продовжити рух до Попівана. Перший – повернутися до скелі і рушити траверсом. Другий – пройти від вершини Вухатого Каменя до сідловини між нею та Смотричем. Третій, найкоротший – ледь помітною стежкою прямо з вершини піти вниз, в бік, де пролягає траверс із першого варіанту. 100 метрів плавного руху ягідниками – і ви на траверсі.
Траверсна стежка з Вухатого Каменя до Сідловини тягнеться трохи менше кілометра. Важливо не пропустити місце, де в одній точці траверс перетинає джерельна вода – скористайтесь можливістю та поповніть запаси, це єдине місце на подальшому маршруті, де з нього не потрібно сходити для того, щоб набрати воду.
Плавний підхід – і ми на сідловині біля дороговказу. Звідси до Вершини Попівана трохи більше 2 кілометрів.
Стежка не виходить на перемичку напряму, через локальну вершину 1851 м (хоча сюди пролягає безпечний зимовий шлях, де менший ризик сходження лавин та формування кулуарів). Вона траверсує цю локальну вершинку, підводячи безпосередньо до підйому на вершину Попівана.
У місці виходу траверсу на хребет, справа від вас в улоговині знаходиться невеличке озерце під назвою Нявчин Перстень. Влітку воно пересихає повністю (або майже повністю). Ми застали його в не надто презентабельному вигляді.
Півтори кілометри підйому, який крутішає ближче до вершини – і ви на вершині.
Вершина Попівана висотою 2028 метрів примітна тим, що на ній знаходиться найвища діюча споруда в Україні. Про обсерваторію Білий Слон написано багато, і про її історію ви можете прочитати на інших ресурсах. Я ж просто зроблю ліричний відступ і скажу, що зараз ця обсерваторія відновлюється і використовується як рятувальний пункт Чорногірського загону. Однак не слід планувати ночівлю в будівлі, її використовують тільки для прихистку в негоду, ця будівля не є притулком. Спускаючись зі Смотрича назад зверніть увагу на крутизну спуску та усвідомте, що цю дорогу проходять рятувальники, що йдуть на зміну, в будь-який сезон та будь-яку погоду, для того, щоб туристам в горах було безпечно. Цінуйте їх роботу та не нехтуйте власною безпекою.
З вершини Попівана відкривається чудовий вид на всі сторони світу. На північ відходить Чорногірський хребет, який тут видно майже повністю.
На південний захід відкривається вид на гору Вихід, Стіг, та на Мармароси. А за ними – Роднянські Альпи.
На сході височіє Смотрич, а також заліснені та неприступні Стайки та Микулєска.
З Попівана до сідловини спускаємося тим же шляхом, після чого жовтим маршрутом починаємо рух до перемички між Смотричем та Вухатим Каменем. Ці 500 метрів – останній значний підйом, який вас чекає.
Далі декілька сотень метрів плавним набором висоти рухаємося до скель, які є вершиною гори Смотрич висотою 1898 метрів. Тут у вас з’являється можливість оцінити масштаб катастрофи, який чекає вас на спуску, а саме середній градієнт між вершиною та полониною в 20%, який по факту є різкими “сходинками”, що чередується з абсолютно пологими ділянками.
Будьте обережні на спуску, оскільки він доволі травмонебезпечний. Стежка поміж скелястими виступами (теж доволі крутими, але не такими масштабними як на Вухатому Камені), зводить нас до локальної вершинки 1649 метрів, після чого пройшовши ще трохи спуску криволіссям, заходить у смерековий ліс, не втрачаючи при цьому градієнту. Врешті, стежка виходить у верхній кінець полонини, після чого плавнішає і веде нас вправо, де ми опиняємося вгорі поляни, де нас від вже знайомої сироварні на полонині Смотрич відділяє пара сотень метрів і доволі крутий спуск. Тут, врешті, можна знову набрати води та освіжитися. Ми закільцювали маршрут. Далі – спуск з полонини до автостанції та завершення походу.
Похід на Попіван із села Дземброня – це один із класичних маршрутів Українських Карпат, який обов’язково варто пройти.