Хребет Станимир – це чудове атмосферне місце у серці Горган, яке зачарує вас краєвидами, полонинами та недоторканими карпатськими лісами. Існує декілька варіантів підйому на хребет, в тому числі із села Максимець. Ми пропонуємо варіант з підйомом із центру села лісовою дорогою.
Тип маршруту: Радіальний
Довжина маршруту: 20 км (в дві сторони)
Маркування: немає
Перепад висот: 750 м
Нитка маршруту:
Місце ночівлі: На хребті достатньо місць для ночівлі, зокрема під вершинами Катерина та Станимир
Ситуація з водою в місці ночівлі: На хребті є декілька джерел, однак більшість із них влітку пересихають. Але джерело безпосередньо під вершиною Катерина стабільне навіть влітку.
Ситуація з дровами на місці ночівлі: В лісах достатньо сухостою та вітровалів.
Маршрут розпочинається із села Максимець, за 4 кілометри вглиб села від дороги на Бистрицю. Тут спускаємося вправо і перейшовши через міст, зроблений із залізних труб, починаємо підніматися долиною потоку, залишаючи потік по праву руку. Дорога спочатку доволі погана (хоча проїзна на цивільному авто з високим кліренсом, якщо ви готові витрачати свої нерви і час на пошуки варіантів проїзду), однак після деякого часу набору висоти, виположується і перетворюється в чудову лісову дорогу. Якщо ви не хочете ризикувати та нервуватися – краще пройти цей фрагмент пішки.
Аналогічний фрагмент дороги, яка виходить на Станимир з іншої сторони – із села Зелена, перебуває в набагато гіршому стані, можливо тому, що в верхньому кінці фрагмент, який іде з Максимця, перегороджений зсувом породи, що робить неможливим проїзд для автомобіля. Покриття дороги рівне, навіть поросле травичкою, обабіч зарослі ожини, з одного боку – потік, з іншого скелі або лісовий схил (у місцях скельних виступів видно сліди падіння каміння та породи). Підйом цією частиною маршруту, яка від початку до виходу на гребінь хребта займає 5.5 км, пологий і приємний.
Чому ця дорога так мало використовується, для мене так і залишилося загадкою.
По мірі наближення до гребеня хребта натрапляємо на першу стареньку колибу та ділянку, де проростає доволі незвична для Карпат сосна, яка створює враження парку. Виходимо на хребет, та починаємо рух ним, незабаром доходячи до доволі великого полонинського господарства.
З цього місця починається найскладніша частина підйому – 400 метрів доволі серйозного градієнту схилу (до 45%), який виположується у верхній частині і поступово заходить у приємний смерековий ліс. Підйом, попри свою пологість, продовжується, і доводить нас до ще однієї загороди полонинського господарства. Тут досягаємо верхньої точки даної ділянки маршруту, звідки відкривається чудовий краєвид на вершини, що є продовженням масиву Сивуль в бік долини Бистриці Надвірнянської – Гавор, Боярин, Негрову. Добре проглядаються і самі Сивулі.
Йдемо дещо на спуск і через ліс доходимо до чергового полонинського господарства. Хатинки пусті, однак не виглядають покинутими. Ймовірно, повноцінного літування тут немає через відсутність хорошого джерела води.
Стежка півколом обводить нас довкола господарства і починає набирати висоту на заліснений схил, виводячи на полонину безпосередньо під двома вершинами хребта – Катерина та Станимир. Цікаво те, що хребет носить назву нижчої вершини, адже висота гори Станимир 1546 метрів, тоді як Катерини – на 13 метрів більше (1559).
Обидві вершини заліснені, однак в обох недалеко біля найвищої точки є доволі цікаві віконечка. Однак про це пізніше. Оскільки відстань між вершинами менше ніж 500 метрів, то одне фото чудово візуалізує те, як краще спланувати свій рух для обходу цікавих точок, а тому зіпсуємо верхнє фото мальовидлом =)
Від нашої точки рушаємо стежкою під гору Катерина. Тут вправо відходить логічна і чудова стежка, що обходить гору зі східного боку і виводить до точки 3, у сідловину між вершинами. Майже зразу на цій стежці присутнє джерело (позначене синім). Однак радіалка звідти на Катерину виглядає не дуже хорошою ідею – потрібно подолати доволі різкий, хоч і нетривалий підйом. Тому доходимо до розвилки, де від обхідної стежки вліво відходить шлях, який веде спочатку по гребеню хребта. Це стежка, яка обходить гору Катерина з півдня і спускається на полонину Вівчина. Ми ж використовуємо її лише якихось 100 метрів, після чого повертаємо вправо і рухаємося ледь помітною стежкою до поляни на північному схилі Катерини (точка 1).
Звідси відкривається шикарний краєвид на Ігровець, Високу, Середню, Боревку, а вдалині можна навіть розгледіти Паренки та інші вершини Західних Горган.
На іншу сторону поляна відкриває нам чудовий вид хребта Чортки, що вивершуються полониною Кецура та горою Горган.
Тут чудове місце щоб розслабитися і збігати на вершину Катерини, до якої звідси 100 метрів фактично рівної стежки (точка 2). Декілька хвилин – і ви в лісі, а про те, що ви досягли найвищої точки хребта, вам каже тільки навігатор і невеличкий імпровізований турик. Разом з тим, за 10 метрів від вершини на південь є прекрасна видова точка у верхній частині кам’яних осипів. Тут проглядаються масиви Довбушанки, Хом’яка та Синяка, та інших вершин Східних Горган.
Повертаємося до точки 1 і ледь помітною стежкою починаємо скидати висоту до сідловини між Катериною та Станимиром (точка 3). Спуск доволі крутий і складає враження майже не ходженого, а ще його чітка орієнтація на північ тримає його добру половину дня в тіні, тому будьте обережні – навіть опівдні там може бути мокра та слизька від роси стежка. Сідловина дарує нам чергові чудові Краєвиди – Довбушанка, Полєнський, Синяк, Хомяк і навіть Чорна Клива – як на долоні. З іншого боку проглядаються ті ж Ігровець та Сивулі.
Із сідловини до вершини гори Станимир (точка 4) – трохи більше двохста метрів. Стежка тут чіткіша, ніж на Катерину, та й з перепадом висот тут простіше. Набираємо висоту і виходимо до все такої ж непримітної вершини, з якої тим не менше відкривається чергове “вікно” для краєвидів”. Про вершину тут свідчить хіба такий же символічний тур довкола деревця та позначка “14” на одній із смерічок, що позначала ймовірно КПП старих змагань.
Спускаємося до сідловини (точка 3) тим же шляхом. Тут виходимо в нижній частині сідловини на стежку. Напрям ліворуч зводить з хребта Станимир на полонину Ріпна та в с. Зелена. Нам же – праворуч, де ми плавно виходимо до джерела, від якого почали це кільце. Звідси – спускаємося тією ж дорогою, якою пройшли.
Маршрут на хребет Станимир – це чудовий одноденний або дводенний похід в серце Горган, з якого можна роздивитися всі основні масиви цього чудового дикого регіону Українських Карпат.
