Гора Спинзова (на радянській генштабівській карті зустрічається також назва Сленсова) – мальовнича місцина в серці Покутських Карпат над долиною Черемоша. Ця вершина висотою 965 метрів є чудовою оглядовою точкою з відносно простим добиранням.
Тип маршруту: радіальний
Довжина маршруту: 7.4 км в дві сторони
Маркування: немає
Перепад висот: 400 м
Нитка маршруту:
Старт короткого та доволі цікавого маршруту на Спинзову починається із села Великий Рожин. Тут, проїхавши від хорошої шосейної дороги, що йде з Кутів до Усть-Путили, вглиб села (дорога тут грунтова, але теж не найгірша, слід зупинитися біля місця впадіння потоку Рабінець у річку Роженку, біля містка через потік. Нам далі – вздовж нього, вліво від дороги, туди, куди показує дороговказ на Лужківський водоспад. Власне, сам водоспад, який знаходиться 300 метрів від містка, є теж чудовою туристичною атракцією. Спочатку ви йдете дорогою, після чого, в місці де дорога піднімається вгору, звертаєте в долину потічка і йдете ним. Вже за 50 метрів ви побачите чудовий однокаскадний водоспад висотою солідних 14 метрів.
Повертаємося на дорогу і рухаємося нею вгору. Набір висоти тут доволі плавний, однак градус підйому з кожним метром крутішає, врешті виводячи нас до невеликого присілку. Дорога, якою ми прямуємо, обводить полонину, де знаходиться декілька хат, по нижньому краю, над потоком. У верхній точці можна побачити розвилку – вниз, а потім понад потік (дорога дуже розбита), або зайти праворуч за крайню хату (дякуємо ґазді, який нас спрямував), і звідти піднятися вгору трохи кращою і сухішою дорогою. Зрештою, у верхній точці цього фрагменту, десь за 400 метрів від хати, ці стежки знову сходяться.
Далі вас чекає короткий, але лютий підйом, який зрештою виводить вас на дорогу, що траверсує вершину. Сама Спинзова стоїть прямо перед нами, і здається, влітку можна вийти на неї напряму. Однак на полі лежить сніг, а тому вирішуємо йти як люди, дорогою. На вершину можна підніматися як ліворуч, так і праворуч.
Ми вибрали правий шлях. Дорога плавним підйомом траверсує вершину і десь за 800 метрів траверсу виводить нас на перехрестя доріг. Нам – наліво вгору. Дорога поступово набирає висоту і через трохи більше ніж кілометр виводить нас до найвищої точки масиву. Сама вершина знаходиться дещо в стороні від дороги. Тому в момент, коли дорога перестає йти по гребеню і починає йти лівіше від найвищої точки, варто просто звернути в ліс і подолати сотню-другу метрів стежкою над крутим схилом, яка зрештою виведе вас до альтанки, за декілька метрів від якої буде вершина з капличкою. З вершини відкриваються краєвиди на всі 360 градусів, а в альтанці можна перепочити, перекусити і сховатися у вітряну погоду. Зі слідів видно, що люди відвідують це місце дуже часто, в тому числі і на квадроциклах (на жаль).
Зі Спинзової відкриваються чудесні краєвиди на покутські хребти. Ми побували тут взимку, однак, думаю, раннього літа тут не менш красиві смарагдові краєвиди.
Це чудова прогулянка для знайомства із не дуже популярним, але мальовничим маршрутом Покутськими Карпатами.
